Я вже давно цікавлюсь саморозвитком і регулярно читаю книги, статті, дивлюсь відео, бо прагну ставати кращою версією себе. Але я раніше ніколи не думав звертатися до психолога. З одного боку був стереотип що в мене немає явних психічних проблем, отже психолог мені не потрібен. Це вже зараз я розумію, що психічні розлади це компетенція психіатра і що люди з різноманітними діагнозами спокійно собі живуть, на підтримці як медикаментозній, так і психологічній. З іншого боку, в мене не було якихось життєвих ситуацій, з якими я не міг би впоратися самотужки, або з невеликою опорою на сімʼю та друзів. Мої батьки і бабуся виховали мене так, що як тільки я поїхав навчатися в університет, я одразу зробив все можливе, щоб бути повністю незалежним. І ось на моєму життєвому шляху, декілька років тому, почали зʼявлятися дуже особливі люди, бо в дружбі з ними я відчував абсолютне прийняття. Для мене це була якась магія. Для мене було відкриттям, що більшість людей з якими я спілкувався, вчиться навичці прийняття від психотерапевта, регулярно відвідуючи сесії. Так я дізнався про те що це один з базових принципів практикуючих психологів. Коли розпочалось повномаштабне вторгнння, я напевне вперше по справжньому відчув як може втрачатися опора на себе, довіра до світу, як можуть швидко руйнуватися побудовані звʼязки із друзями, коли майже все і всі навколо втрачають стабільність. І я вдячний психологу Микиті, бо в той час він запустив безкоштовну психологічну групу. Це був мій перший досвід терапії, хоч і групової. І я зрозумів на скільки важливо мати спілкування і ділитися тим що відбувається всередині на регулярній основі. Через декілька місяців наша група розпалась, але я почав відвідувати індивідуальну терапію. Мої перші запити були повʼязані з тим, щоб відчути на собі безумовне прийняття і спробувати навчитися цій навичці по справжньому. За три роки роботи ми вирішили багато запитів та дослідили мою особистість і цей прекрасний досвід продовжується.